Hala Stulecia - Зал Століття у Вроцлаві

Починати огляд Зали Століття у Вроцлаві найкраще з боку Шпиля та Перголи.

Однак, насправді оцінити імпульс дизайну Макса Берга можна лише тоді, коли зайдемо всередину величної споруди. Щоб дізнатися детальну історію будівництва купола, необхідно відвідати Центр відвідувачів з мультимедійною інтерактивною презентацією про деталі проекту Берга, технології будівництва та подальшу долю Залу Століття.

Зала Століття розташована на краю парку Щитницького – найстарішого та найбільшого (понад 100 гектарів) парку у Вроцлаві. Це чудове місце для відпочинку, прогулянок або пікніка. У парку є ігрові майданчики для дітей. Дітей також захоплюють мультимедійні фонтанні шоу, які проводяться прямо біля Зали Століття. Видовищні, яскраві музичні презентації можна подивитися тут кілька разів на день. Любителям природи варто відвідати Японський сад. Він був побудований понад 100 років тому (паралельно з Залом Століття), відповідно до принципів побудови східних садів. Сад поєднує в собі елементи рослинності, архітектури та води. Комплекс Centennial Hall також включає Павільйон чотирьох куполів. Нині тут знаходиться філія Національного музею, де представлено сучасне мистецтво.

У Залі Століття регулярно проводяться концерти, виставки, шоу для дітей, спортивні змагання, бали та ярмарки. Під куполом зустрічаються експоненти книг, їжі та мінералів, а також різноманітні турніри, концерти та авторські зустрічі.

Зал Століття у Вроцлаві також варто відвідати під час заходів, які там організовуються. Протягом багатьох років вистави Нижньосілезької опери були представлені в Залі перед кількатисячною аудиторією. Саме в Залі Століття найбільший тріумф мав «Шльонск Вроцлав», а до 1990-х років тут працював кінотеатр «Гігант».

Зал Століття Вроцлав - історія

Зал Століття був відкритий в 1913 році в 100-річчя битви під Лейпцигом і перемоги антифранцузької коаліції над армією Наполеона Бонапарта. Будівництво монументальної споруди почалося в червні 1911 року і тривало 14 місяців. Приводом для початку проекту стала Виставка Сторіччя, організована в той час у Бреслау. Міський архітектор Макс Берг представив план будівництва виставкового комплексу, центром якого став величезний зал. Для його будівництва він хотів використати раніше не використовувану технологію залізобетону. Міська рада розкритикувала проект Макса Берга. Вони стверджували, що конструкція нової споруди нагадує капелюшну коробку. Звинуваченням була також вартість його будівництва, оцінена тоді у два мільйони марок. Берг нарешті захистив свою ідею. Колишній іподром був призначений для будівництва Зали Століття.

Купол будівлі має ширину 65 метрів, а сам Зал Століття має висоту 42 метри. В Зал та площа може вмістити до 10 000 людей. Зал Століття був обладнаний величезними органами, які не пережили війни, хоча сама будівля серйозно не постраждала.

Паралельно з будівництвом Залу Століття в 1913 році також були побудовані Павільйон чотирьох куполів, Пергола і Японський сад. З 1945 року Зал Століття називали Народним. Початкова історична назва була відновлена лише після 2000 року. Оригінальність, багатофункціональність, антураж – ось найважливіші переваги Зали Століття, яка є центром багатьох подій, у тому числі й міжнародного масштабу. У 2006 році Зал Століття був внесений до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Вирішила це геніальність творця проекту та той факт, що Зал Століття є проявом культури своєї епохи, а отже, високою та визначною подією в історії людства.