Мої чужі діти. Власна Історія.

Відсутність чи наявність стратегії. Маєте чітке уявлення про власне життя, узгодили з чоловіком методи дисципліни, куди рухатиметься сім'я, який підхід до освіти, відпочинку, спорту та інше?

Відомо, що для встановлення контакту з прийомними дітьми потрібно біля 2,5 років. Добре, що мене попередили і я запаслася терпінням. Спробуйте максимально дізнатися про рідних дитини, це значно полегшить виховання, деякі речі не стануть несподіванкою. Будьте для них друзями! Проводьте разом час, відповідайте на потреби, але майте власну думку, відстоюйте свої смаки та вподобання. Перетворюйте домашні справи на гру або змагання, щоб винагороду отримував кожний. Не чекайте віддачі. Зазвичай “дякую” кажуть діти вже дорослими й не завжди. Мені на початку допомогли книги, що я читала про власний бізнес, бо хлопці підшукували вже собі способи заробітку на кишенькові гроші, але не мали досвіду. То ж у нас було багато тем для розмов за вечерею. Потім перші почуття. Якщо ви друг, — Вам довіряють. Якщо авторитет, — уважно слухають.

У мене був день народження. Зовсім рано старші хлопчики постукали до кімнати та стривоженим голосом розповіли, що молодша сестричка сидить на кухні і заливається сльозами. “Що сталося?” — питаю. Вони відповіли: “ Марійка хотіла зробити печиво для Вас до свята, поки всі спали, встала, замісила тісто, розкачала і поклала у духовку, а воно підгоріло.” Ми разом спустилися до кухні, де сиділа заплакана дівчинка, дістали печиво, зачистили теркою, порізали ромбиками і посипали цукровою пудрою. Виглядало дуже смачно. Василь з Ромчиком дивилися на мене вдячними очима. Сльози підсохли і ми разом весело чаювали. І вмить я зрозуміла: визнали.

Маєте друзів, роботу, дім, а треба все почати заново. Важливо мати підтримку! Давати собі час на відновлення, зверніть на це особливу увагу! Майте дружні відносини з однокласниками та вчителями Ваших діток, шкільним психологом. Будьте відкриті, уважні та послідовні. Слова, що пишу, це особиста помилка чи досягнення. Перші роки це перевірка, можливо щодня. Кожне звернення дитини має підґрунтя, чи можна тобі довіряти, що дозволити, а чого ні, де кордони рівноваги. Схоже зі спортивними змаганнями, наприклад з багатоборством. Іноді діє принцип: програти в одному, значить втратити все. Але тут програти не можна. Дітям дозволяю робити помилки, вони мають право вибору. Коротка відповідь: “Дякую за все, що Ви для нас зробили!”

 Воно того варте…